Акції компанії
Є запитання?

пн-пт з 8:00 до 17:00

перерва з 12:30 до 13:30

Новини

13 лютого 2017, 0:00
Під час дії мораторію будь-які перевірки, зокрема документальні, фактичні або камеральні заборонені, а прийняті за їх наслідками податкові повідомлення – рішення підлягають скасуванню (Київський апеляційний адміністративний суд, № 823/1338/16)

Під час дії мораторію будь-які перевірки, зокрема документальні, фактичні або камеральні заборонені, а прийняті за їх наслідками податкові повідомлення – рішення підлягають скасуванню (Київський апеляційний адміністративний суд, № 823/1338/16)

Фабула судового акту: В наш кризовий час діє мораторій або заборона на проведення перевірок контролюючими органами в багатьох сферах, в тому числі і у сфері повноти та своєчасності сплати податкових зобов’язань.  Проте багато державних органів користуються винятками у діючий забороні, які тлумачать розширено та вдаються до протиправних дій.

У цій справі фіскальний орган провів камеральну перевірку, тобто таку, яка здійснюється посадовими особами контролюючого органу без виїзду до платника податків шляхом аналізу даних, які містяться у поданих платником податків звітах та деклараціях. Тобто, раптово платник податку отримав повідомлення –рішення про донарахування зобов’язань із сплати на землю, яке оскаржив до суду. 

Суди стали на бік платника податків і керуючись пункті 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визнали протиправним та скасували рішення –повідомлення. Зокрема суди підкреслили, що існуюча заборона стосується усіх видів податкових перевірок, в тому числі документальних, фактичних чи камеральних. 

Цікаво, що хоча де-факто платником податків дійсно були допущені порушення із сплати плати за землю, проте адміністративне судочинство  визначило переважну роль заборони на проведення перевірок над тими порушеннями, яких припустився  платник податку, і які були встановлені під час перевірки. Отже, незважаючи на те, що фіскальний орган правильно встановив порушення закону платником податку, встановлювати цього завдяки мораторію він не мав права, тому його акт визнано судом протиправним та скасовано.  

Аналізуйте судовий акт: Ненадання документів, змістовних пояснень або відповіді на запит фіскального органу є підставою для призначення та проведення позапланової перевірки ( Харківський апеляційний адміністративний суд від 02 вересня 2016 р. у справі № 818/659/16)

Суд повинен досліджувати і враховувати документи платника податків при оскарженні повідомлення – рішення навіть, якщо ці документи НЕ подавались при проведенні перевірки та із запереченнями (ВАСУ у справі К/800/40037/15)

Не оскаржуються дії фіскалів щодо платників податків на кшталт «внесення до інформсистеми даних…», або «збирання податкової інформації…» (ВАСУ від 17 серпня 2016р. у справі К/800/67453/14)

При оскарженні наказу САМЕ фіскальний орган доводить підстави призначення перевірки при цьому завчасне неповідомлення платника призводить до визнання перевірки незаконною (ВСУ у справі № 21-425а14)

 

                                                                    КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   823/1338/16                                                                                              Головуючий у 1-й інстанції:   Рідзель О.А.                                                                                                                                                                                                   

Суддя-доповідач:  Федотов І.В.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

13 грудня 2016 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Зубр» до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Зубр» (далі - позивач, ТОВ «НВО Зубр») звернулось до суду з позовом до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 0000671200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Зубр" 15.11.2004 зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 31537108.

29.06.2016 старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Веретельник Жанною Павлівною на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ЗУБР".

За результатами даної перевірки було складено акт № 363/23-25-12-046/31537108, відповідно до якого встановлено порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю, чим порушено п.п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI.

Так, висновками акту перевірки зазначено, що позивачем подано декларацію від 04.06.2013 № 9035819869, якою самостійно визначено та узгоджено орендну плату за землю на 2013 рік в сумі 68 750 грн 01 коп., проте сплата грошових зобов'язань здійснювалась з порушенням строків.

У зв'язку із затримкою на 147, 139, 127, 114, 97, 85, 76, 76, 76, 58, 55, 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 45 433 грн. позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 9086 грн. 60 коп., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №0000671200.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно п. 76.1. ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В той же час, в пункті 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, законодавець встановив імперативну заборону на проведення органами Державної фіскальної служби України перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік. При цьому, вказана заборона стосується будь-яких видів перевірок, тобто документальних, фактичних або камеральних.

Виключення з цієї заборони передбачені лише якщо суб'єкт господарювання має обсяг доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік; перевірка проведена з дозволу Кабміну, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України; у випадку, якщо суб'єкт господарювання ввозить на митну територію України та/або виробляє та/або реалізує підакцизні товари (з 01 січня 2015 року).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно податкової декларації № 9276505906 з податку на прибуток підприємств, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого позивачем від провадження господарської діяльності за 2015 рік становить 56 814 грн., тобто менше 20 мільйонів.

При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Зубр" не підпадає під жодне виключення із заборони. Так, обсяг його доходів за попередній рік становить менше 20 мільйонів гривень, камеральна перевірка призначена не за заявкою суб'єкта господарювання, не за дозволом Кабінету Міністрів, не за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, позивач також не здійснює операцій з підакцизними товарами і доказів протилежного відповідачем не надано.

За наведених обставин колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що камеральна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Зубр" проведена відповідачем всупереч законодавчій забороні на її проведення, а, отже, і винесене за результатом такої перевірки податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 0000671200 також є протиправним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком Черкаського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.41195196198200205206254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя                                                                 Федотов І.В.            

Судді:                                                                                         Ісаєнко Ю.А.

                                                                                                    Оксененко О.М.

Джерело: protokol.com.ua